Дах дірявий, дощ іде,В корчму затікає.«Покрив би ти, Мошку, дах!» -Мужик промовляє.А жид: «Гирсти? Крита дах?..Та як його крити,Коли тепер дощ іде,То буде мочити...»«Та хто каже, що тепер?»«А коли ж, Іване?»«Та покрив би хоч тогді,Як дощ перестане...»А жид: «Гирсти? Крити дах?..Як дощу не буде?..Та у мене тогді й такСухо буде всюди».
ТОРБИН БРАТ
Докучило підшиватиПодертії сита,Пішов циган молотитиЗа торбину жита.Пішов таки недалечко -До свого сусіда...От молотить та й молотитьЗрання до обіда.Перекинув, може, з копу,Хтів би й попоїсти,Та господар, як на збитки,Не дає i cicти.То наймита з ним поставить,А то сам молотить.Потягає бідний циган,Аж піт з нього котить.Перекинув копи зо дві,Ба вже i смеркає.«Чи не годі з нас, панотче?» -Cipoмa питає.I господар спочив добреТа й до нього каже:«Помолотим іщe трохи,Заким сонце ляже».Знов молотить бідний циган,Аж піт з нього котить,Виглядає поза хату,Ба вже й місяць сходить.Іскривився сіромаха,Спину нагинає.«Чи не годі з нас, панотче?»«Або що?» - питає.«Та щось,- каже,- не то світитьКрай ваших віконців!»«Як то,- каже,- не то світить?..Та ж то братик сонців!»Коли братик - так i братик,Нічого чинити;Мусив бідний циганюгаВсю ніч молотити.На другий день той iз хати,А циган у хату.«А, здоровенью, панотче!Чи не можна б плату?»«Можна,- каже,- чом не можна,Як не дати плати?Ходім,- каже,- до засіка,Будем насипати».Прийшов циган до засіка,Торбу підставляє.Пішов гарнець, пішов другий.«Чи годі?» - питає.«Насипайте іще»,- каже,-Сипле той i п’ятий.Ба вже сипле i дев’ятий,«Чи не годі, брате?»«Hi, не годі!» НасипаєЦілу мipкy жита.Коли гляне - аж там торбаДо мішка пришита.І скривився пан господар,Голову схиляє.«Чи не годі із вас, куме?»«Або що?» - питає.«А щось,- каже,- ваша торбаТа підшита чорним...»«Підшитая?.. Насипайте!..Та ж то братик торбин!»
