Рими
вернуться

Шрифт:

Краплина роси

Роси краплина, що на дні дрімає У чашечці білющої лілеї, — То є палац із дивного кришталю, Де мешкає краси щасливий геній. Він їй дає поезію і тайну, І пахощами повниться краплина; Ай, горе квітці, бо з цілунком сонця Зникає ця перлина!

Далеко і поміж дерев

Далеко і поміж дерев, Десь у гущавині лісу, Чи бачиш, як щось блищить І плаче? То зірка з висі. Дедалі ближче вона, Неначебто крізь запону, Можливо, сяє ліхтар Наприкінці перегону. Нарешті, швидкий цей біг Скінчився для втікача. Зневіра. Не ліхтар це і не зірка, Бо світло, що нас вабило, — свіча.

Життя — це є сон квапливий

Життя — це є сон квапливий, Триває цей сон недовго — мов сполох; Коли прокинешся раптом, То видно, що все — метушня і порох… Якби ж цей сон був глибоким Від присмерку до світання! Волів би я, щоб сон тривав до смерті!.. Щоб снилось і моє, й твоє кохання!