Тоді й «Теллур», обережно розігнавшись, увійшов у пульсацію, котра правила мовби мостом, що скорочував раніше неосяжну довжину міжзоряних шляхів. Надійно сховані в захисних футлярах люди вже не бачили, як укорочувалися світлові кванти, що летіли назустріч, і далекі зорі попереду голубіли і ставали все більш фіолетовими. Потім зореліт занурився в непроникний морок нульового простору, за яким квітло й чекало гаряче життя Землі.